Новини фінансових установ

Метою законопроєкту є дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави:

- менше регулюючих та контролюючих органів;

- менше погоджувальних процедур;

- нижчі корупційні ризики;

- кращі умови ведення бізнесу.

Законопроєкт є результатом спільної роботи регуляторів фінансового сектору та міжнародних експертів і передбачає такі зміни:

Передачу частини повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Ці повноваження стосуються регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю.
Передачу решти повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Національного банку України.
Внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою уніфікації порядку здійснення процедур ліцензування та регулювання Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Скасування Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» з метою усунення надмірного регулювання.

Віталій Романчукевич, PhD, перший заступник голови правління Індустріалбанку і віце-президент Асоціації українських банків, розповів Mind про роль Національного банку в зниженні відсоткових кредитних ставок і перспективах дешевих кредитів.

 Причини високих ставок

Про це заявила голова Фонду Світлана Рекрут, повідомляє прес-служба ФГВФО.

Наразі гарантована сума становить 200 тис. грн.

«Фонд розробляє проект закону, яким передбачатиметься поетапне збільшення до 2027 року суми гарантованого відшкодування до 100 тис. євро в гривневому еквіваленті. В цілому, Фонд має намір до кінця поточного року зробити перше підвищення гарантованого відшкодування», — сказано у повідомленні.

Як зауважили у ФГВФО, для цього треба здійснити кілька дій. З одного боку — забезпечити фінансову стабільність самого Фонду шляхом реструктуризації заборгованості перед Мінфіном.

«Фонд отримав позику на ринкових умовах, тож окрім самого боргу має сплатити 67 млрд грн нарахованих відсотків. Реструктуризація також є вимогою МВФ — до кінця поточного року має бути розроблений план врегулювання цього питання», — зазначила Рекрут.

З іншого, боку, заявила вона, необхідно впровадити систему раннього реагування, завдяки якій НБУ та Фонд зможуть на ранніх етапах виявляти проблеми, що можуть призвести до неплатоспроможності банку, і вживати відповідних заходів щодо їх усунення. Це, зокрема, передбачено Євродирективою 2014/59/ЄС, яку має імплементувати Україна.

«Оскільки протягом 2019−2020 років завершується процедура ліквідації більшості банків, визнаних неплатоспроможними у 2014−2015 роках, Фонд може сконцентруватися на тих напрямках діяльності, які сприятимуть зростанню захисту прав вкладників, а відтак — рівню їх довіри до банківської системи в цілому», — підсумувала голова ФГВФО.

 Рішенням Наглядової  ради АТ "Райффайзен Банк Аваль"  новим Головою Правління призначено Олександра Писарука. 

Олександр Писарук  -  фахівець найвищого рангу,  має понад 27 років досвіду роботи, у тому числі на керівних посадах у провідних міжнародних банках, у МВФ та Національному банку України,  колишній перший заступник Голови Національного банку України. 
Після погодження з державними органами нагляду призначення остаточно вступить в силу.  

Зокрема, регулятор пропонує:

1.Встановити порядок:

відкриття банками спеціального рахунку для здійснення керуючим санацією процедури санації боржника – юридичної особи;

відкриття банками спеціального/окремого рахунку для здійснення арбітражним керуючим процедури реструктуризації боргів/погашення боргів боржника – фізичної особи (фізичної особи-підприємця);

відкриття рахунків суб’єктам господарювання, що не мають рахунків у цьому банку, на підставі поданих його представником (фізичною особою, яка вже має в цьому банку рахунок, відкритий для власних потреб, ідентифіковану та верифіковану банком і сформовану справу з юридичного оформлення цього рахунку) за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем заяви про відкриття поточного рахунку в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом цього представника;

закриття банками поточних рахунків фізичної особи-підприємця, який припинив підприємницьку діяльність (якщо на його рахунку немає залишку коштів);

здійснення банком зміни рахунків клієнта – фізичної особи, яка припинила свою підприємницьку діяльність та має залишок коштів на рахунках.

2.Визначити вимоги до оформлення переліку осіб, які відповідно до законодавства України (установчих документів юридичних осіб-резидентів) мають право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи.

3.Зобов’язати юридичних осіб-нерезидентів та представництва юридичних осіб-нерезидентів в Україні повідомляти банк про внесення змін до їхніх реєстраційних документів.

Відповідні норми містить проект постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів” (далі – Проект), що пропонується для громадського обговорення.

Нагадаємо, що Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21 квітня 2019 року та вводиться в дію з 21 жовтня 2019 року (з дня його введення в дію втрачає чинність Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). Згідно з цим Кодексом керуючий санацією під час здійснення процедури санації боржника – юридичної особи зобов’язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення процедури санації та розрахунків з кредиторами. Також Кодексом запроваджені процедури реструктуризації боргів та погашення боргів боржника – фізичної особи (фізичної особи-підприємця) під час яких арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією/керуючий реалізацією майна боржника) має відкрити у банку спеціальний/окремий рахунок.

Аналіз регуляторного впливу Проекту розміщений на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 12 вересня 2019 року на поштову та електронну адресу Національного банку України.

Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку.

Електронна адреса: 22SPRA@U1H0; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю для Financial Observer констатував, що на думку Нацбанку, Україні потрібна нова довгострокова програма співпраці з МВФ на загальну суму в 5-10 млрд дол, повідомляє прес-служба НБУ. Приблизно на такі ж суми фінансування МВФ у нацбанку очікують в 2020-2021 рр.

“Нова програма з МВФ – це насамперед позитивний сигнал для інвесторів та міжнародних партнерів України, індикатор продовження реформ. Поточний рівень міжнародних резервів є достатнім для згладжування Національним банком надмірних коливань на валютному ринку і виконання зобов’язань Уряду.

Зобов’язання, які Україна візьме на себе в межах нової програми, навряд чи будуть сильно відрізнятися від тих, що вклю чалися в попередні угоди. Міжнародні партнери очікують від України насамперед антикорупційну, судову і земельну реформу, а також продовження зваженої фіскальної політики і зниження частки простроченої заборгованості в кредитному портфелі банківської системи”, - йдеться в повідомленні НБУ.