Є різні рішення з фінансування — класично фінансові інструменти можна умовно поділити на інвестиційні та на поповнення обігових коштів. Серед інструментів поповнення обігових коштів виділяють такі: відновлювальна кредитна лінія, овердрафт, брідж-кредит, фінансування інвойсів. Я хочу зосередити увагу на питанні фінансування інвойсів.

Фінансування інвойсів стає популярним інструментом управління обіговим капіталом серед корпоративних клієнтів. Банки також зацікавлені у такому виді фінансування, оскільки він дозволяє вдосконалено управляти ризиками за рахунок інтеграції в ланцюг постачань. Більш того, у більшості випадків інвойс для банків виступає забезпеченням, тому питання наявності “твердої застави” відходить на другий план. Інвойси можуть бути профінансовані різними шляхами: факторинг, дисконтування інвойсів, дисконтування дебіторської заборгованості, реверсивний факторинг, фінансування кредиторської заборгованості, механізм динамічної знижки тощо. Для розуміння цих рішень важливо вміти розрізняти їхні головні особливості:

 Хто керує процесом: постачальник чи покупець, хто ініціює продаж, як відбувається обмін даними між покупцями, постачальниками та кредитором;

• Продаж відбувається з регресом на постачальника чи без: у деяких випадках фінансування відбувається без регресу на постачальників, але також можлива опція з ризиком (регресом) на постачальника
•  Як відбувається оплата за фінансування: у фінансуванні інвойсів плата за послугу зазвичай базується на методі дисконтування. Плата за фінансування віднімається від суми інвойсу відповідно до очікуваного періоду фінансування, а не додається як відсоткова плата до суми позики.

Коли йдеться про рішення з фінансування, що керуються постачальником, можна виділити три основні методи: факторинг, дисконтування інвойсів та дисконтування дебіторської заборгованості.

При використанні факторинга постачальник продає свої неоплачені інвойси фактору, який сплачує аванс постачальникові (зазвичай це 80-90% від суми інвойсу), водночас остаточна виплата (10-20% мінус дисконтна плата) здійснюється, коли покупець проводить розрахунок. При цьому, відповідальність за контроль повернення коштів покладається на постачальника.

У схемі дисконтування дебіторської заборгованості постачальник ініціює отримання від покупця оплати раніше вказаного в контракті терміну, з дисконтом.

У схемі дисконтування інвойсів постачальник надає запит до банку на отримання фінансування під дебіторську заборгованість. Банк фінансує 50-80% дебіторської заборгованості за контрактом, і очікує погашення в узгоджену дату розрахунку по контракту. Ризик в цьому випадку на дебіторі. Перевага дисконтування інвойсів в тому, що покупець мінімально залучається до процесу фінансування.

Наступні рішення з фінансування керуються покупцем: факторинг, ініційований покупцем; динамічне дисконтування; реверсивний факторинг.

У схемі реверсивного факторингу покупець отримує факторингові ліміти від одного або декількох факторів. Крім надання даних про кредиторську заборгованість, покупець також бере на себе зобов’язання перед кредитором щодо сплати. Такий вид фінансування здійснюється без регресу на постачальника.

Факторинг, ініційований покупцем — гібридна структура, в якій покупець надає можливість обміну даними між своєю бухгалтерською системою та обліковою системою кредитора, але ризик і регрес покладається на постачальника.

При динамічному дисконтуванні покупець пропонує постачальнику оплату наперед в обумовлений термін оплати в обмін на знижку. У даній схемі кредитор не залучається — це означає, що рішення може бути застосовано кеш-річ покупцями, і якщо вони готові робити такі ранні виплати.

Кожен інструмент має свою перевагу. Якщо ініціатива про початок фінансування надходить від постачальника, то для нього оптимальними будуть факторинг та дисконтування дебіторської заборгованості. На відміну від овердрафту та відновлювальної кредитної лінії, вони не вимагають додаткових застав. З-поміж видів фінансування, які ініціює покупець, найоптимальнішими для постачальника буде реверсивний факторинг. Оскільки, реверсивний факторинг здійснюється без регресу на постачальника, а платіжне зобов'язання лягає на покупця.

Олексій Аніпер, експерт з питань факторингу,

General manager SupplierPlus Ukraine