Державна підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу в цьому році є одним з пріоритетних питань Уряду. Створення нових робочих місць, нових виробництв, розвиток сфери послуг, відкриття нових ринків збуту – це стратегічні питання для економіки України під час війни. Про те, як банки України підтримують мікро - , мале та середнє підприємництво, про сьогодення малого бізнесу та майбутні перспективи – наша розмова з Тетяною Корнієнко, Головою комітету Асоціації українських банків з питань ММСП/МСБ, Директоркою департаменту малого та середнього бізнесу «Укргазбанку».

Пані Тетяно, як воєнний стан впливає на діяльність та оборот малого та середнього бізнесу в Україні? Які сфери бізнесу найбільше постраждали від обмежень та регуляцій, пов’язаних з воєнним станом?

Проблеми, з якими стикається бізнес під час війни, однакові для всіх сегментів. Але малий і середній бізнес більш чутливий до цих всіх питань, тому що в нього менша подушка безпеки, менше ресурсів для вирішення питань, пов’язаних із веденням господарської діяльності під час війни, переналаштуванням виробничих процесів, підвищена чутливість до коливань цін, взаємовідносин з контрагентами, залежність від партнерських зв'язків та інші питання.

Які заходи вживаються Урядом України для підтримки малого та середнього бізнесу за участі банківського сектору? Що банки, співпрацюючи з Урядом, можуть пропонувати малому та середньому бізнесу?

Я вважаю, що Уряд застосовує досить дієві механізми за допомогою банківської системи. Всі ми пам'ятаємо початок війни у лютому 2022 року. Це той період, коли аграрії готувалися до посівної кампанії.  Навесні 2022-го Уряд поставив перед  банками задачу надати фінансову підтримку аграріям через державну кредитну програму «Доступні кредити 5-7-9%», було впроваджено гарантійні механізми Кабінету міністрів України. Банківській системі довелося дуже швидко переналаштуватись, особливо державним банкам, бо вони були основними опорними банками для Уряду і бізнесу у першому півріччі 2022 року. Якщо подивитися статистику приросту кредитного портфелю, то по травень 2022 року приріст кредитного портфелю здебільшого був у державних банках –  «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк». Перед нами стояло важливе завдання – не втратити посівну в державі, в якій почалася війна. Ми розуміли, що весняний період дуже короткий для аграріїв, вони не можуть чекати, умовно кажучи, до серпня, коли банківська система переналаштується і банки почнуть надавати кошти. У аграріїв в той час була дуже важка ситуація, адже реалізація залишків продукції зупинилася через війну, грошей на виконання посівної кампанії підприємства не мали.

Тоді Уряд дозволив кредитувати аграріїв із гарантією Кабміну, яка покривала 80 відсотків кредитного ризику. Наприклад, «Укргазбанк» швидко переналаштував кредитні процеси. За весну 2022 року банк видав кредитів у 2 рази більше, ніж видавав за увесь 2021 рік. Кредити були надані усім, хто їх потребував – і великим сільгосппідприємствам, і невеликим фермерським господарствам. Для порівняння, якщо до повномасштабного вторгнення «Укргазбанк» видав кредитів малому та середньому бізнесу на суму близько 2,5 млрд грн, то лише за весну 2022 року банк видав близько 4,5 млрд таких кредитів.

Державні кредитні та грантові програми для мікро-, малого та середнього бізнесу в умовах війни дають можливість малому і середньому бізнесу перезапустити свій бізнес, почати випуск нових видів продукції, вийти на нові ринки.

На виконання зобов’язань перед МВФ передбачено сфокусувати програму «Доступні кредити 5-7-9%» виключно на мікро-, малих та середніх підприємствах. Кабінет Міністрів змінив порядки, які регулюють надання фінансової державної підтримки бізнесу. Програму сфокусують виключно на мікро-, малих та середніх підприємствах. Відповідну постанову ухвалено на засіданні уряду 27 грудня. Як це вплине на розвиток ММСП? Як, на Вашу думку, буде змінюватися державна кредитна програма «5-7-9%» в цьому році?

Це вплине однозначно в тому плані, що дасть певні гарантії для мікро-, малого та середнього бізнесу. Програма підтримки буде залишатися, вона буде допомагати надалі бізнесу розвиватися, зростати, підтримувати його в ці важкі часи. Ми розуміємо, що державний бюджет має певні обмеження. Допомога МВФ є дуже важливою. Звичайно, ми розуміємо, що на весь бізнес війна накладає свій негативний відбиток, але мікро-, малий та середній бізнес є самим незахищеним. Тому саме цьому бізнес-сегменту більше потрібна підтримка держави. 

На початку повномасштабного вторгнення одне з головних питань було питання продовольчої безпеки, зокрема в наших магазинах зникли певні види товарів. Державі треба було підтримати, в тому числі, великі торговельні мережі, щоб забезпечити безперебійність постачання продовольчих товарів. Також, ми пам'ятаємо, коли були проблеми з постачанням бензину та імпортних товарів. Тоді теж надавалася певна державна підтримка великим компаніям задля того, щоб у них було фінансування на певний період, щоб переналаштувати логістику та свої бізнес-процеси. Але повномасштабна війна, на жаль, триває вже два роки. Тож, зважаючи на обмеженість бюджету, було прийнято рішення сфокусувати програму «5-7-9%» саме на мікро-, малому та середньому бізнесі.

Які зміни в законодавстві, що регулює банківську діяльність, могли б допомогти покращити ситуацію для малого та середнього бізнесу?

У банківської спільноти є бачення вдосконалення законодавства в цій сфері. Асоціація українських банків завжди перебуває у конструктивному діалозі з Національним банком України. Є спільне розуміння, що банківська система повинна працювати у певних рамках, з певними обмеженнями, щоб ризики для банківської системи були мінімальними або сприйнятими для системи в цілому. Звісно, що у нас є побажання до НБУ, до Кабміну стосовно певних регуляцій. Банківська спільнота постійно генерує певні пропозиції, ми постійно переймаємося питанням: що нам потрібно змінювати для того, щоб покращувати фінансовий, інвестиційний клімат в країні? Тому, в цьому році ми продовжимо випрацьовувати пропозиції з конкретними механізмами та направляти їх до НБУ та Кабінету Міністрів України.

Чи можете навести приклад?

Так, звичайно. Наразі більше всього наша країна потребує страхування воєнних ризиків. Ця тема не сходить з вуст у всіх фінансистів і бізнесменів країни. Тому що страхування воєнних ризиків і перестрахування ризиків наших страхових компаній це, напевно, питання номер один в економіці, яке повинно бути вирішено на державному рівні.  Адже банки або страхові компанії самостійно не вирішать це питання, бо воно має державний рівень. Інвестори, бізнес загалом повинні почуватися трохи безпечніше навіть під час воєнного стану. Коли вони будуть розуміти, що в Україні йде війна, є певні ризики, але з точки зору воєнних ризиків їхні інвестиції застраховані, то вони можуть інвестувати в Україну навіть під час війни. Це питання потребує ретельного прорахунку, вивчення, але зволікати з прийняттям рішення щодо впровадження механізмів страхування воєнних ризиків не варто, адже ми усі розуміємо, що наша економіка потребує інвестицій, потребує нових виробництв, захисту логістичних шляхів.

Якщо буде цей механізм страхування воєнних ризиків впроваджений в Україні, то це дасть поштовх, принаймні, поступового збільшення обсягу внутрішніх та зовнішніх інвестицій?

Звичайно. Але надходженню інвестицій сприятиме не лише страхування воєнних ризиків. Наприклад, візьмемо проблему гуманітарного розмінування звільнених територій, передусім сільгоспугідь. «Укргазбанк» зробив кредитний продукт на розмінування цих територій. Але у спілкуванні з аграріями ми чуємо, що в питанні розмінування вони очікують на допомогу держави. Майже ніхто за кредитні кошти не готовий розмінувати сільгоспугіддя. Це є проблемою. Частина аграріїв веде розмінування власними силами, але не залучаючи сертифіковані компанії. Це, звісно, ризиковані речі, бо потім знаходяться вибухові предмети, які не було знищено. За оцінками різних експертів, проблема гуманітарного розмінування територій для нас на десятки років. Наша держава, міжнародна спільнота маємо розуміти, що в Україні потрібно дуже багато земель розмінувати. Цих забруднених земель, які нам потрібно звільнити від вибухових шкідливих пристроїв, буде ставати більше по мірі деокупації території України. Вони несуть не тільки смертельну загрозу через підрив, а ще забруднюють ґрунт шкідливими хімічними елементами. Взагалі, чи можна буде вирощувати сільгосппродукцію на землях після розмінування – це питання, над яким теж треба думати. Адже є сильно забруднені землі через бойові дії, мінування. Саме тому треба впроваджувати механізми страхування від воєнних ризиків, певні програми компенсації за заподіяну шкоду. Ми зараз ведемо перемовини з міжнародними інституціями, які готові надавати гранти для розмінування сільськогосподарських земель. Бо земля є, але її не можна використовувати через забруднення. Тож її треба очистити, підготувати та використовувати, щоб наша українська земля працювала на наш ВВП. Якщо дивитися глибше, то розмінування територій, сільськогосподарських земель – це робочі місяця, податки, це наш бізнес. Ця величезна проблема, вирішення якої вже оцінюється в мільярдах доларів і в десятках років. Тобто, можна сказати, що де-факто вже виникає своєрідний «ринок розмінування», який включає сертифіковані компанії, які розміновують території, виробників спеціальної техніки, компанії, які утилізують вибухонебезпечні предмети, компанії, які займаються очищенням ґрунту від шкідливих речовин. Тому, на державному рівні треба приймати регуляторні норми, які впорядкують процес розмінування територій, щоб він не був хаотичним, щоб можна було залучати інвестиційні кошти. Ми знаємо, що Кабмін працює над унормуванням цього процесу, щоб цей інструмент, ринок розмінування запрацював в Україні. Обговорювали цю проблематику й з Міністерством аграрної політики, й з міністерством економіки, й з асоціацією профспілок – всі розуміють проблематику та працюють над пошуком дієвих механізмів.

Мікро-, малий і середній бізнес – це не лише аграрний сектор. Які ще сфери, які галузі економіки, в яких працює МСБ потребує підтримки?

Якщо говорити про «Укргазбанк», то ми надаємо підтримку МСБ, який працює майже у всіх секторах економіки. У нас є швидкі мікрокредити для мікробізнесу, рішення по яким приймаються за 1-2 дні. У нас працює універсальна кредитна лінійка для мікро-, малого і середнього бізнесу. Це стосується всіх підприємств: і виробничих, і торгових. Всі потребують підтримки в тому чи іншому випадку, особливо, коли вони стикаються з питанням виходу на нові ринки, розвитку, розширенням свого підприємства або зміни умов від контрагентів. Це основні питання, які зазвичай потребують додаткового фінансування. Дуже багато виробників, які переналаштували свої підприємства на нові зовнішні ринки і розширюють цей напрям. Або почали випускати нові види продукції для внутрішнього споживання. Ми кредитуємо до п'яти мільйонів гривень без застави із залученням гарантії від Кабінету Міністрів України, а всі інвестиційні проекти ми кредитуємо з заставою того майна, яке, власне, купують за інвестиційні кошти. До речі, механізм, який використовують майже всі українські банки – це гарантії Кабінету Міністрів України, що покривають до п'ятдесяти відсотків ризику кредитного проекту.

У нас діє чудова програма з «Експортно-кредитним агентством». ЕКА і раніше працювало, але саме у 2022 році було перезавантажено. Змінилися і умови співпраці, і інструментарій, який допомагав МСБ виходити на зовнішні ринки, тож ЕКА масштабно запрацювало з новою силою. Вже в 2023 році «Укргазбанк» вибрав свій ліміт у 200 мільйонів гривень, який був наданий «Експортно-кредитним агентством» та збільшив його до 400 млн грн. Що це за інструмент? Він допомагає кредитувати виконання експортних контрактів за рахунок банківського фінансування без додаткової застави, бо заставою там виступає страхування ЕКА. Тож при наявності зовнішньоекономічного контракту у нашого клієнта він отримує фінансування на його виконання взагалі без застави.  Межі фінансування до 20 мільйонів гривень. Більша сума потребує індивідуального розгляду і прийняття рішення, але таке теж можливо. Ця програма кредитування дуже затребувана клієнтами. Асортимент продукції, яка експортується за кордон, широкий: це харчові продукти, косметичні вироби, одяг, вироби з паперу, деревини, гуми, каучуку, чорних металів, промислове обладнання та устаткування, іграшки, смарт-каміни, оптичні та медичні прилади тощо.

 

Ми постійно ведемо перемовини з міжнародними організаціями стосовно їх залучення до фінансування МСБ, впровадження нових програм. Зараз досить багато таких організацій, які працюють з Україною. Зокрема клієнти «Укргазбанку» можуть отримати  фінансування та грантову підтримку від уряду Німеччини. Це стало можливим завдяки співпраці «Укргазбанку» та Deutsche Sparkassenstiftung für internationale Kooperation (DSIK), які в межах підписаного нещодавно договору реалізовуватимуть важливий для бізнесу та економіки України проєкт «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні II».

Грантова складова цієї програми, яка надається за реалізацію кредитного проекту, становить 20 або 30 відсотків в залежності від категорії клієнту. Окрім «Укргазбанку» в цій програмі беруть участь «Ощадбанк», «Банк Львів», «Кредобанк». Ця програма є короткостроковою, але я вважаю, це чудовий механізм для тих підприємців, які бажають реалізувати свої проєкти і отримати ще фінансову підтримку у вигляді кешбеку. Якщо подивитися, то в цілому кешбек покриває повністю витрати з кредиту, якщо він короткостроковий – до 2-3 років. Є дієва програма за підтримки  ЄБРР також з грантовою складовою, за якою кешбек складає 10-15 відсотків і працює для інвестиційних проектів.

Працюємо за партнерськими програмами й з Європейським інвестиційним банком, який надає гарантійний механізм за кредитами для МСБ,  покриття за рахунок їхнього гарантійної складової може сягати 70 відсотків. Це надає змогу встановлювати більші ліміти  для клієнтів з використанням обмеженої застави, яку має клієнт. Є чудові програми USAID, які надають можливість збільшувати доступність фінансування для клієнтів. Взагалі, USAID час від часу впроваджує нові програми для бізнесу і надає безповоротні гранти безпосередньо бізнесу, задля розвитку. Такі гранти можуть складати, як правило, не більше 50 відсотків від проекту і це теж можливість реалізувати свої інвестиційні плани. Дуже раджу моніторити програми USAID для  бізнесу.

Щодо допомоги тим підприємцям, які через війну були вимушені релокувати свій бізнес. Наскільки є поширеними такі програми в банках України?

Такі програми підтримки в тому чи іншому вигляді надають майже всі банки України. В «Укргазбанку» є такі банківські продукти. Ми ще на початку війни створили кредит на переміщення, релокацію бізнесу та очікували від нього насправді великого попиту. Але, скажу вам відверто, на цей кредит був невеликий попит. Разом з тим, у нас є успішні кейси з релокації бізнесу. Наприклад, цим кредитом скористалися кілька стоматологічних кабінетів, які релокувалися з Донецької та Луганської області в західні регіони України. Зазвичай кредит задовольняв потреби на оренду та ремонт приміщення, але ми на цьому не зупиняємося. Ми розглядаємо інші кейси, вдосконалюємо програму, щоб вона була привабливою для клієнтів-підприємців і дійсно допомогла почати бізнес в новому місті. У нас немає такого, що ми не готові вирішувати якісь питання в цьому напрямі. Це залежить від того, наскільки бізнес постраждав і на скільки в нього є потенціал до відновлення. Також хочу сказати, що «Укргазбанк» - один з небагатьох банків, який кредитує стартапи в рамках програми підтримки бізнесу «5-7-9%». Ми розглядаємо різні кейси, але вони мають бути виваженими і мати підґрунтя до своєї реалізації. Безумовно, стартап потребує фінансової участі підприємця, адже кредит не може покривати 100 відсотків витрат на створення нового бізнесу.

Які ваші особисті прогнози щодо майбутнього малого та середнього бізнесу в Україні?

Моя особиста думка, що бізнесу і нам, банкам, в 2024 році легше не буде. Поки йде війна з кожним роком буде складно. Можливо, якомусь бізнесу буде складніше і складніше. Знаєте, це може мати такий накопичувальний характер, як сніжна кулька. Але я виросла в сім'ї підприємців. Мої мама і тато досі підприємці. Мама з кожною фінансовою або економічною кризою в країні завжди казала – нам, підприємцям, не потрібно заважати і ми все зробимо самі. Мікропідприємництво, малий бізнес, він тримається за всі можливості, які бачить. Він має тягу до відновлення. Підприємець – це внутрішній стан людини, у якої є величезна внутрішня рушійна сила до дій і до відновлення. Знаєте, от як волонтерський рух у нас в країні дуже потужний, то для мене підприємці, особливо в мікробізнесі, – це ті самі волонтери. Тому я переконана, що державі потрібно допомагати підприємцям. А банківська спільнота буде робити програми підтримки, як з урядом, так і з міжнародними інституціями. Будемо працювати з державою, розробляючи пропозиції для вдосконалення інвестклімату. Банки будуть працювати для того, щоб надавати мікро, малому і середньому бізнесу нові можливості, привабливі умови для фінансування. І я сподіваюся, що бізнес всі ці можливості буде використовувати.

Над якими головними питаннями буд працювати Комітету Асоціації українських банків з питань ММСП/МСБ?

Буквально на наступному засіданні ми маємо викристалізувати ті питання, які вважаємо нагальними і найбільш важливими, які можуть дати найбільший ефект для ММСП/МСБ в Україні. Ми маємо зосередитися на ключових питаннях і будемо їх опрацьовувати вже разом з банківською спільнотою системно. Наприклад, про одне з таких питань, ми вже говорили – це впровадження механізму страхування воєнних ризиків. Ми про це ведемо діалог з Кабінетом Міністрів України. В уряді вже є бачення стосовно його реалізації. Тож ми в Асоціації українських банків будемо допомагати зробити ці напрацювання більш дієвими з точки зору роботи банків. Також, будемо працювати над питаннями регуляції по зовнішньоекономічним контрактам, фінансовому моніторингу. Це питання болюче для бізнесу. Бо втрата хоч одного дня болюча  для бізнесу, а на  погодження якихось питань банком або іншими профільними службами, задля того, щоб бізнес міг продати свою продукцію на експорт або купити критично необхідну сировину, може піти не один день. Зарегульованість цього процесу може відображатися втратою можливостей і коштів для бізнесу. Тому ми в АУБ вважаємо це питання нагальним. У нас експортно-імпортно орієнтована держава, тому нам треба над цим напрямом працювати, зробити для бізнесу зрозумілі прозорі й чіткі правила. Наразі вони змінюють, посилюються і тут потрібно, як нам здається, збалансувати регуляцію і зробити її прозорою та зрозумілою.

Як ви бачите підтримку підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок серед МСБ? Які навчальні програми та матеріали можна розробити запропонувати МСБ?

Просвітницька діяльність серед підприємців є дуже важливою.  Цим питаннями переймаються і банки, і Кабмін, і Нацбанк та інші державні інституції. В цьому процесі дуже важливо мати відгук від бізнесу. Часто вдалі ідеї народжуються ситуативно. Кожна інституція робить щось своє у плані просвітницької діяльності. Напевно, було б круто, поєднати зусилля, зробити якийсь масштабний проект, або масштабну програму. Я думаю, що віднайдуться міжнародні донори, які будуть готові профінансувати ці речі. Мікро та малому бізнесу іноді не вистачає банально якихось профільних знань, інформації про специфіку відкриття бізнесу в регіонах чи інших питань, пов’язаних з відкриттям, розвитком бізнесу. Наприклад, який напрям бізнес-діяльності буде користуватися попитом, що взагалі потрібно зробити для того, щоб відкрити певний бізнес? Це купа питань. Так, існує багато курсів, тренінгів, лекцій і це добре. Але ми, в банківській спільноті, бачимо, що підприємцям початківцям не вистачає базових знань, вони не впевнені у своїх силах, але мають велике бажання займатися бізнесом. І завдання держави – створити умови, щоб це бажання, ця мотивація не зникли, а перетворилися у реальний бізнес-кейс. Комітет АУБ з питань ММСП/МСБ в цьому році також буде працювати і в напрямі просвітництва серед підприємців. Загалом Асоціація планує впровадити кілька освітніх програм і банківська спільнота підтримує ці ініціативи.